Станом на середину жовтня 2026 року загальна мобілізація в Україні продовжена до 31 жовтня включно. Чинний період розпочався 2 серпня і триває 90 діб — це вже двадцяте продовження особливого режиму з моменту запровадження воєнного стану 24 лютого 2022 року.
Дата 31 жовтня не означає автоматичного завершення призову чи скасування обмежень. Мобілізаційні заходи прив’язані до воєнного стану, а той продовжується окремими рішеннями Президента та Верховної Ради. Поки триває широкомасштабна збройна агресія, механізм 90-денних циклів залишається основним способом підтримання боєздатності Збройних Сил.
Розуміння точного строку, правової бази та категорій, які підлягають чи не підлягають призову, допомагає військовозобов’язаним коректно планувати дії: перевіряти статус у «Резерв+», своєчасно підтверджувати відстрочку та уникати ситуацій, коли формальні підстави є, а в реєстрі «Оберіг» їх немає.
Чинний строк загальної мобілізації: точна дата та правова основа
Загальну мобілізацію продовжено з 2 серпня 2026 року на 90 діб — до 31 жовтня 2026 року. Воєнний стан діє в той самий період: з 05:30 2 серпня до 05:30 31 жовтня. Обидва режими затверджені окремими указами Президента від 13 липня 2026 року — №596/2026 щодо воєнного стану та №597/2026 щодо загальної мобілізації.
Верховна Рада підтримала відповідні законопроєкти 14 липня: закон №4928-IX затвердив указ про воєнний стан (313 голосів), закон №4929-IX — про мобілізацію (311 голосів). Документи набули чинності після підписання Президентом і стартували одночасно з завершенням попереднього строку.
Такий порядок закріплений у законодавстві: Президент видає указ на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони, а Верховна Рада затверджує його законом. Кожне продовження є окремим рішенням, а не автоматичним. На практиці це означає, що всі обмеження воєнного стану — робота територіальних центрів комплектування, правила військового обліку, обмеження на виїзд чоловіків призовного віку за кордон — зберігаються до кінця поточного періоду.
Чому 31 жовтня 2026 року — це чергова межа, а не завершення процесу
Фіксованої дати завершення мобілізації не існує. Стаття 3 Указу Президента від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» неодноразово змінювалася саме через продовження строку. Кожен новий указ вносить часткову зміну і встановлює чергові 90 діб.
Якщо безпекова ситуація вимагатиме подальшого підтримання мобілізаційних заходів, Президент знову подасть укази до Верховної Ради, а парламент їх розгляне. З 2022 року цей цикл повторювався регулярно, і 31 жовтня 2026 року є просто календарною межею чинного рішення. Після цієї дати режим або буде продовжено, або (за суттєвої зміни обставин) — скасовано. На момент середини жовтня жодних офіційних заяв про скасування не оприлюднено.
Для військовозобов’язаних це означає практичне правило: усі документи, відстрочки та бронювання, прив’язані до «завершення мобілізації», діють до кінця поточного строку, визначеного указом. Якщо підстава зберігається і дані є в державних реєстрах, статус у більшості випадків оновлюється автоматично.
Хто підлягає призову під час дії мобілізації
Основна категорія — чоловіки віком від 25 до 60 років, які перебувають на військовому обліку, визнані придатними (або придатними до служби в певних підрозділах) за висновком військово-лікарської комісії і не мають чинної відстрочки чи бронювання. Попередній досвід служби не є обов’язковою умовою: після призову проходять підготовку.
Чоловіків молодше 25 років за загальним правилом не мобілізують примусово. Виняток становлять ті, хто вже має статус військовозобов’язаного: офіцери запасу, особи після військової кафедри чи зарахування до запасу, а також ті, хто раніше проходив службу. Особи старше 60 років призову не підлягають; для вищого офіцерського складу граничний вік може сягати 65 років.
Жінки не підлягають обов’язковому призову під час мобілізації. Жінки з медичною чи фармацевтичною освітою перебувають на обліку, однак повістки їм надсилають переважно для уточнення даних. Служба можлива лише добровільно за контрактом.
Пріоритет при комплектуванні надають тим, хто має військово-облікову спеціальність, досвід служби чи відповідну кваліфікацію. Дані перевіряють через реєстр «Оберіг». Актуальність інформації у військово-обліковому документі (зокрема в застосунку «Резерв+») залишається обов’язковою незалежно від віку та наявності відстрочки.
Категорії громадян, які не підлягають мобілізації: розбір статті 23
Перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, визначений статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Наявність підстави сама по собі не звільняє від призову — статус має бути оформлений і відображений у реєстрі. Станом на жовтень 2026 року суттєвих змін до основних категорій не вносили, проте додали окрему норму щодо 12-місячної відстрочки після однорічного контракту для осіб 18–25 років (закон №4782-IX).
| Категорія | Ключові умови | Практичний нюанс |
|---|---|---|
| Заброньовані працівники | Спеціальний військовий облік за критично важливими підприємствами чи органами влади | Бронювання відображається в «Резерв+»; діє 6–12 місяців і потребує продовження |
| Особи з інвалідністю | I, II або III група | Статус підтверджується МСЕК; автоматичне продовження можливе за наявності даних у реєстрах |
| Батьки трьох і більше дітей до 18 років | Відсутність заборгованості з аліментів понад 3 місяці | Потрібні документи про склад сім’ї та відсутність боргів |
| Одинокі батьки / опікуни | Другий з батьків помер, позбавлений прав, зник безвісти або визнаний судом єдиним опікуном | Судове рішення або відповідні свідоцтва |
| Студенти денної / дуальної форми | Здобувають рівень освіти вищий за вже наявний (перша вища освіта) | Заочна та дистанційна форми не дають відстрочки за цим пунктом |
| Педагогічні працівники | Основне місце роботи в школі чи закладі вищої освіти | Потрібно підтвердження від закладу |
| Після однорічного контракту (18–25 років) | Звільнення на визначених підставах | 12 місяців відстрочки; повторний призов лише за згодою |
Джерело: стаття 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та практика застосування станом на жовтень 2026 року.
Окремо варто згадати догляд за родичами, які потребують постійного догляду за висновком комісії, а також подружжя осіб з інвалідністю I–II групи (або III групи за певними діагнозами — онкологія, відсутність кінцівок тощо). Усі ці підстави діють лише після офіційного оформлення.
Відстрочки та бронювання у жовтні 2026: практичні кроки
Більшість відстрочок, якщо підстава зберігається і дані є в державних реєстрах (РАЦС, Пенсійний фонд, ЄДЕБО тощо), продовжуються автоматично. У «Резерв+» це відображається як «відстрочка до завершення мобілізації». Міністерство оборони підтверджувало, що механізм працює для понад двадцяти категорій.
Якщо автоматичне продовження не відбулося або категорія його не передбачає, документи подають через ЦНАП. Важлива деталь жовтня 2026 року: за тією самою підставою звертатися можна не раніше ніж за 30 календарних днів до закінчення чинного строку. Якщо подати раніше, система може відхилити запит. Оскільки багато відстрочок закінчуються 31 жовтня, період для подачі через ЦНАП відкрився з 1 жовтня.
Бронювання працівників критично важливих підприємств регулюється Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів. З 1 вересня 2026 року для більшості заброньованих працівників встановлено поріг нарахованої зарплати не нижче трьох мінімальних (25 941 грн при мінімальній зарплаті 8647 грн). Для підприємств на прифронтових територіях або ТОТ поріг нижчий — 2,5 мінімальні (21 617,50 грн). Статус критичності підприємства має бути підтверджений і внесений до Єдиного переліку; інакше бронювання неможливе.
На практиці варто перевірити в «Резерв+» не лише наявність відмітки про відстрочку чи бронювання, а й актуальність даних. Якщо статус зник, спочатку уточнюють підставу, потім звертаються до ЦНАП з підтвердними документами.
Поширені помилки, через які втрачають право на відстрочку
Одна з найчастіших ситуацій — наявність формальної підстави без відображення в реєстрі. Багато хто вважає, що свідоцтво про народження третьої дитини чи довідка про інвалідність автоматично захищають. Насправді без оформлення через ТЦК/ЦНАП або «Резерв+» особа залишається в загальному контингенті.
Друга помилка — плутанина між «відстрочкою до завершення мобілізації» та постійною гарантією. Строк прив’язаний до чинного указу. Якщо підстава зникає (наприклад, дитина досягла 18 років або підприємство втратило критичний статус), відстрочка припиняється незалежно від календарної дати.
Третя — ігнорування 30-денного вікна для продовження через ЦНАП. Подача занадто рано або запізно створює додаткові складнощі. Також поширені випадки, коли бронювання анулюють через звільнення, зниження зарплати нижче порогу, втрату статусу критичності роботодавцем чи наявність іншої відстрочки.
З практики розгляду звернень видно, що своєчасна перевірка статусу в «Резерв+» і підготовка документів за 30–40 днів до кінця строку значно зменшують ризик. Якщо статус зник без пояснення, спочатку перевіряють реєстри, а не одразу йдуть до ТЦК.
Що відбувається після 31 жовтня та на що звернути увагу вже зараз
Після 31 жовтня 2026 року мобілізація не припиниться автоматично. Якщо буде ухвалено чергове продовження, новий строк знову становитиме 90 діб. Усі чинні відстрочки та бронювання, прив’язані до завершення мобілізації, потребуватимуть оновлення відповідно до нового указу. Автоматичний механізм у більшості випадків спрацьовує, але його результат варто перевірити.
Обмеження на виїзд за кордон для чоловіків 18–60 років зберігаються протягом дії воєнного стану. Для осіб 18–22 років і старше 60 років можливості ширші, проте військово-облікові дані все одно перевіряють. Оновлення інформації в «Оберіг» і «Резерв+» залишається обов’язковим незалежно від дати.
Вже зараз доцільно: перевірити статус відстрочки чи бронювання; за потреби підготувати документи для ЦНАП (не раніше ніж за 30 днів); переконатися, що дані в реєстрах актуальні; для працівників критичних підприємств — уточнити у роботодавця статус критичності та відповідність зарплатного порогу. Якщо виникають розбіжності між документами та даними в «Резерв+», їх краще усувати до завершення чинного строку.
Мобілізація до 31 жовтня 2026 року — це черговий, а не остаточний строк. Розуміння механізму продовження, чітких категорій статті 23 і практичних правил оформлення статусу дозволяє діяти в межах законодавства і уникати непотрібних ризиків. Актуальну інформацію завжди варто звіряти з офіційними джерелами — сайтом Верховної Ради, указами Президента та роз’ясненнями Міністерства оборони.
