Ємен лежить на самому півдні Аравійського півострова, там, де Азія майже торкається Африки. На політичній карті світу його шукають під Саудівською Аравією, між Червоним морем на заході та Аденською затокою на півдні. Географічний центр країни — близько 15° північної широти та 48° східної довготи, а столиця Сана стоїть ще західніше, на висоті понад 2 200 метрів.
Площа держави за даними CIA World Factbook становить 527 968 км² — трохи менше за територію України. Населення на середину 2026 року, за розрахунками Worldometer на основі даних ООН, сягає майже 43 мільйонів осіб. Така густота на посушливій землі пояснюється не рівнинами, а гірськими терасами, де століттями вирощують каву, зерно й кіат.
Стратегічний сенс цієї точки на карті дає протока Баб-ель-Мандеб: вузький прохід між Єменом і Африканським Рогом з’єднує Червоне море з Індійським океаном. Через нього йде значна частина світових постачань нафти й контейнерних вантажів. Окремо на карті, за сотні кілометрів на схід від материка, лежить архіпелаг Сокотра — єменська земля з африканською біогеографією.
Де саме шукати Ємен на карті світу
Відкрийте карту Південно-Західної Азії. Знайдіть Аравійський півострів — великий трикутник між Червоним морем, Перською затокою і Аравійським морем. Ємен займає його нижній лівий кут. На півночі тягнеться довгий кордон із Саудівською Аравією, на сході — коротший із Оманом. Зліва — Червоне море, знизу — Аденська затока, справа внизу — відкрите Аравійське море.
Political Map of Yemen – Nations Online Project
Якщо дивитися на глобус, Ємен опиняється в Північній і Східній півкулях, на широті приблизно між 12° і 19° пн. ш. і довготі між 42° і 54° сх. д. Морські сусіди через вузькі води — Джибуті, Еритрея і Сомалі. Часовий пояс усієї країни — UTC+3, літнього часу немає.
Практичний орієнтир для шкільної чи настільної карти: Ємен завжди «під» Саудівською Аравією і «лівіше» Оману. Столицю Сану позначте всередині західних гір, порт Аден — на південному виступі біля вулканічної бухти, а Сокотру — окремим островом далеко в Аравійському морі, ближче до Африканського Рогу, ніж до єменського берега.
На карті світу Ємен виглядає скромно, але контролює один із найжвавіших морських коридорів планети — протоку Баб-ель-Мандеб завширшки близько 26–29 км у найвужчому місці.
Кордони, моря і ключові цифри
Сухопутний кордон країни короткий за мірками великих держав, але важкий: більша частина північної межі проходить пустелею Руб-ель-Халі, «Порожнім кварталом». Східна межа з Оманом перетинає сухі плато й ваді. Море дає Ємену довший «фронт», ніж сусіди по суші.
| Показник | Значення | Коментар |
|---|---|---|
| Площа | 527 968 км² | Включає острови Перім і Сокотра |
| Кордон із Саудівською Аравією | 1 307 км | Частина межі — пустеля Руб-ель-Халі |
| Кордон з Оманом | 294 км | Східна межа через плато й ваді |
| Узбережжя | 1 906 км | Червоне море, Аденська затока, Аравійське море |
| Найвища точка | 3 666 м | Джебель-ен-Набі-Шуайб, найвища вершина Аравії |
| Населення (2026) | близько 43 млн | Медіанний вік близько 18,5 року |
Дані таблиці узгоджені з CIA World Factbook і оцінками населення Worldometer на 2026 рік.
Постійних річок у класичному сенсі майже немає. Вода живе у ваді — сезонних руслах, які після дощів раптом стають бурхливими потоками, а більшу частину року залишаються сухими кам’янистими коридорами. Найвідоміше з них — Ваді Хадрамаут на сході: довга зелена щілина серед плато, де з давніх часів росли ладанні дерева й стояли торгові міста.
Чотири обличчя рельєфу: від Тіхами до Порожнього кварталу
Карта Ємену бреше, якщо дивитися лише на контур. Усередині країни — кілька різних світів, і кожен диктує свій ритм життя.
Тіхама — спекотна приморська смуга
Уздовж Червоного моря тягнеться Тіхама: вузька, місцями 30–60 км завширшки, напівпустельна рівнина. Тут душно, волого й часто понад 40 °C. Опади мізерні — інколи менше 130 мм на рік. Водночас саме тут стоять великі порти Ходейда й історична Моха, звідки колись пішла кава мокко. Південне узбережжя біля Адена вже інше: вулканічна бухта, рибальські поселення, спека тропічного типу.
Західні високогір’я — найвологіший куток Аравії
Відразу за Тіхамою земля різко здіймається. Гори Сарават і масив Хараз піднімають країну до трьох кілометрів. Тут випадає найбільше дощу на всьому півострові — у районі Ібба й Таїза інколи 750 мм і більше. Люди століттями різали схили терасами, і згори ці сходинки виглядають як гігантська зелена мозаїка. Саме тут росте знаменита єменська арабіка.
Найвища вершина — Джебель-ен-Набі-Шуайб, 3 666 метрів над рівнем моря, на захід від Сани. Зі східного боку гора здається невисоким пагорбом над плато, із західного — стіною висотою півтора кілометра. На вершині — радар і місце, пов’язане з місцевою пам’яттю про пророка Шуайба. Це не лише найвища точка Ємену, а й усього Аравійського півострова.
Центральне плато і столиця в хмарах
Сана стоїть на висоті близько 2 250 метрів. Літо тут помірне, зима прохолодна, інколи з приморозками. Старе місто з багатоповерховими будинками з обпаленої цегли й білим гіпсовим декором внесене до спадщини ЮНЕСКО. Координати столиці — приблизно 15°21′ пн. ш., 44°12′ сх. д. Для порівняння: Аден лежить майже на рівні моря, за триста кілометрів на південь, і клімат там уже зовсім портовий, солоний і гарячий.
Aerial view of Sanaa old city Yemen, an Architecture Photo by Wild, Wild World
Схід: Хадрамаут, Махра і піски Руб-ель-Халі
Далі на схід гори знижуються, з’являється вапнякове плато джауль і величезна долина Хадрамаут. Міста Шибам, Тарім, Сейюн ростуть у цій щілині, ніби в довгому зеленому коридорі. Ще східніше — мухафаза Ель-Махра з рідким населенням і власною мовною традицією. Північ країни з’їдає Руб-ель-Халі: одна з найбільших піщаних пустель світу, де кордон із Саудівською Аравією довго залишався умовною лінією на карті, доки його не демаркували на початку 2000-х.
| Регіон | Рельєф і клімат | Що це означає для життя |
|---|---|---|
| Тіхама | Низовина, спека, мало дощу | Порти, рибальство, поливне землеробство у ваді |
| Західні гори | До 3 666 м, мусонні дощі | Тераси, кава, найвища густота населення |
| Центральне плато | 2 000+ м, прохолодніше літо | Сана, старі міста, зернові культури |
| Схід і північ | Плато, ваді, пустеля | Рідке населення, ладан, кочівництво, нафта |
Острови, яких не видно на дрібній карті
Материковий Ємен — лише частина держави. У Червоному морі лежать Камаран біля Ходейди, архіпелаг Ханіш і острів Перім (Барім) просто в горловині Баб-ель-Мандеб. Перім маленький, але на карті він стоїть як дверна клямка протоки.
Сокотра — інша історія. Головний острів має площу близько 3 600–3 800 км² і лежить приблизно за 350 км від єменського берега, ближче до Сомалі. Разом із островами Абд-ель-Курі, Самха і Дарса він утворює окрему мухафазу. Геологічно архіпелаг ближчий до Африки, політично — до Ємену. У 2008 році ЮНЕСКО внесла його до списку світової спадщини за унікальну природу: близько 37% рослин ніде більше не ростуть. Драконове дерево Dracaena cinnabari з парасольковою кроною стало символом острова не гірше за будь-який герб.
На дрібній шкільній карті Сокотру легко пропустити. На хорошій фізичній карті вона завжди стоїть окремо в Аравійському морі, на схід від Африканського Рогу. Це варто пам’ятати: «Ємен на карті» — це не лише південний кут Аравії, а ще й клаптик Індійського океану.
Клімат, вода і чому гори тут важливіші за нафту
Клімат країни тропічний і субтропічний, але висота ламає всі шаблони «спекотної Аравії». Узбережжя пече, гори дихають. Два сезони дощів на заході пов’язані з міжтропічною зоною конвергенції та циркуляцією Червоного моря: весна (березень–травень) і літо (липень–вересень). Схід часто залишається сухим увесь рік.
Середньорічна кількість опадів по країні низька — близько 190 мм, але в Іббі буває понад 500 мм, а в Махрі ледь 80. Води катастрофічно бракує. Підземні горизонти виснажуються, сільське господарство залежить від паводків у ваді й терасного зрошення. У нашій практиці роботи з географічними матеріалами для школи саме цей контраст найчастіше дивує: на одній карті — жовта пустеля, на сусідньому аркуші великого масштабу — зелені сходинки полів на висоті двох кілометрів.
Ємен — найродючіша частина Аравійського півострова не тому, що тут багато рівнин, а тому, що гори ловлять мусон і перетворюють камінь на тераси.
Міста, які варто знати на карті
Адміністративно країна поділена на 22 мухафази. Для читання карти достатньо запам’ятати кілька вузлів.
- Сана — конституційна столиця, одна з найвищих столиць світу, старе місто з вежовими будинками.
- Аден — південний порт у кратері згаслого вулкана, колишня британська станція на шляху до Індії, після 2015 року фактичний центр міжнародно визнаної влади.
- Ходейда — головні червономорські ворота, через які йде значна частина імпорту продовольства.
- Таїз та Ібб — міста вологих гір, густонаселене «серце» заходу.
- Ель-Мукалла — порт Хадрамауту на Аравійському морі.
- Маріб — давня столиця Сабейського царства біля руїн великої греблі; сьогодні ще й район видобутку енергоносіїв.
Цифри населення міст у різних джерелах сильно розходяться: одні рахують лише муніципальне ядро, інші — усю агломерацію чи навіть цілу мухафазу. Для орієнтиру: Сана залишається найбільшим міським вузлом країни, Аден — головним південним портом, Ходейда — критичним логістичним пунктом на Червоному морі.
Чому ця точка на карті змінювала історію
Давні царства Саба, Хім’яр і Хадрамаут сиділи саме тут, бо гори давали воду, а море — шлях до Африки, Індії та Середземномор’я. Ладан і мирра йшли на північ караванами, кава пізніше пішла з Мохи морем. Британія тримала Аден як вугільну станцію імперії. Османська влада закріпилася на півночі. У 1990 році Північний і Південний Ємен об’єдналися в одну республіку. З 2014–2015 років країна розколота конфліктом, і на карті контролю з’явилися кілька реальностей замість однієї суцільної заливки.
Географія нікуди не ділася. Протока як була вузькою, так і лишилася. Гори як збирали дощ, так і збирають. Сокотра як стояла осторонь материкових бур, так і стоїть. Той, хто читає карту уважно, бачить не лише кордони 1990 року, а й старі торгові коридори, лінії ваді й ті місця, де пустеля раптом уривається зеленою терасою.
Як читати карту Ємену без плутанини
Для початківця працює проста схема з трьох кроків. Спочатку знайдіть Аравійський півострів і його південно-західний кут. Потім проведіть пальцем уздовж Червоного моря до Баб-ель-Мандеб і далі на схід уздовж Аденської затоки. Наостанок окремо позначте Сокотру в морі — інакше картина країни буде неповною.
Для просунутого читача карта стає шаром за шаром. Фізична покаже, чому Сана холодна, а Ходейда задушлива. Політична нагадає про два історичні Ємени й сучасний розкол. Економічна підсвітить нафтові райони Маріба й Шабви, рибальські банки й кавові схили. Екологічна винесе на перший план Сокотру й зниклі ліси драконових дерев.
За моїм досвідом роботи з атласами різних років, найчастіша помилка — вважати Ємен «ще однією пустелею Перської затоки». Насправді це гірська країна з морськими воротами, і саме рельєф, а не пісок, визначає її місце на карті.
Порівняння з Україною допомагає відчути масштаб. Ємен менший за площею, але за населенням уже порівнянний або навіть більший. У нас рівнини й ліси, там — тераси й ваді. У нас Дніпро як вісь, у них — гірський хребет і морська протока. Обидві країни лежать на перехресті шляхів, і обидві на карті виглядають інакше, ніж у новинах.
Коли наступного разу розгортатимете атлас, затримайтесь на цьому південному клині Аравії довше, ніж на хвилину. Подивіться, як близько Африка, як високо стоїть Сана, як далеко в океан винесена Сокотра. Карта Ємену — це не суха заливка кольору. Це стиснутий між морем і пустелею гірський світ, який уже три тисячі років стоїть на одному з головних шляхів людства.
